З часу повномасштабного вторгнення росії ми регулярно бачимо пости й новини про тварин, які несуть службу. Такі публікації збирають тисячі серденьок і сотні захопливих коментарів. Активістка і зоозахисниця Наталія Шевчук написала для Platfor.ma, про що ми не замислюємось і не знаємо, дивлячись на героїчних собак-рятувальників, розмінувальників, прикордонників та поліціянтів.
Тільки у Держприкордонслужбі станом на 2021 рік працювали 1600 собак різних порід. Platfor.ma вже писала, як люди в різні часи використовували на війні дельфінів, слонів та навіть бджіл, але і зараз в Україні тисячі тварин служать саперами, прикордонниками, водолазами, детекторами тощо. Ми можемо дякувати їм за це, але от радіти чи милуватися цим — не факт.
«Ми в жодному разі не хочемо стверджувати, що у всіх цих сферах вкрай жорстоко поводяться із тваринами, не годують чи б’ють (хоча це розповсюджена практика під час дресування). Але їх піддають небезпеці, коли беруть на завдання, де можуть ставатися обвали, вибухи, стрілянина, або й взагалі використовують тварин для виявлення мін. Крім того, ми формуємо у людей ставлення до тварин як до знаряддя праці, яке можна використовувати, хочуть вони того чи ні», — пояснюють в організації Кожна Тварина.
Здоров’я службових тварин — ще один пункт, який викликає занепокоєння. Наприклад, нещодавно на сторінці знаменитого Патрона з’явилося фото, де пес-сапер здає кров для обстеження. Необхідність такої процедури пояснили небезпекою вдихання токсичних речовин.
Авжеж, зараз Україна не може в одну мить взяти й відмовитися від усіх службових собак. Та зоозахисники наголошують, що у цивілізованому світі вже існують етичні альтернативи використанню тварин на службі й закликають ДСНС та інші інстанції також розвиватися у цьому напрямку.
Так у США для розмінування небезпечних об’єктів на повну використовують оснащені камерами й тепловізорами дрони. Працює з такими системами і німецька компанія Rheinmetall. А японські вчені успішно розробляють роботів, які допомагають в рятувальних операціях, зокрема і під час стихійних лих.
Це лише декілька прикладів країн, де вже діють або створюються технології, що можуть повністю або хоча б частково замінити тварин на службі. Є такі розробки й в Україні. До прикладу, бійці підрозділу «Шалена бджілка» спільно зі 126 бригадою створили спеціальні дрони-розмінувальники, які можуть ефективно виконувати свою функцію дистанційно. При цьому не буде ризиків смерті ані серед людей, ані серед тварин.
«Ми розробляємо тандем дронів, працюватимуть вони так: перший дрон буде їздити по території, де можливі замінування, з допомогою спеціальних детекторів він шукатиме місця, де є міни, та позначатиме їх маячками. Другий дрон за цими мітками ставить заряди для дистанційної детонації», — пояснює Олександр, головний інженер підрозділу «Шалена бджілка».
У перспективі розробники хочуть запустити комплекс, який автоматично, без людини, робитиме повний цикл розмінування за заданими параметрами: «Зараз потрібні толкові інженери, які добре розбираються в розробці дронів. Поступово виходимо на рейки виробництва. Людина та тварина мають бути замінені у напрямку розмінувальних робіт, а за дронами майбутнє».
Тварини не народилися для того, аби проходити муштру і годинами вишукувати те, чого вимагає людина. І вони точно не готові до зіткнення з усіма сторонами світу людей. Так, у 2016-му в Мукачівському прикордонному загоні почав служити спанієль Теро. Вже за кілька місяців його жорстоко вбили — ймовірно, як помсту за зірвану контрабанду.
Технології не стоять на місці, і вже скоро дрони дійсно можуть унеможливити і такі випадки, і експлуатація тварин загалом. А ми маємо привертати увагу до цієї теми й залучати донорів до новітніх розробок, щоб жодним істотам не доводилося йти на небезпеку через дії людей.